Конан Дойл Артур Игнатиус


У листопаді 1887 року в альманасі «Бітонський різдвяний щорічник» з’явився друком новий літературний твір — авантюрна повість «Етюд у багряних тонах» провінційного лікаря вільної практики з Саутсі Артура Конан Дойля, чиї декларації про податки вже тривалий час оголошували «незадовільними». Тож лікар, зрозуміло, радів і тим двадцятьом п’ятьом фунтам стерлінгів, що їх він одержав як гонорар, — адже раніше цю повість уже відхилили кілька видавництв. Але ніхто — ані податкові інспектори, ані видавці, ані навіть сам автор — іще не знав, що за якихось чотири-п’ять років ім’я Артура Конан Дойля здобуде славу в кожному куточку Англії, а головні персонажі повісті — детектив-аматор Шерлок Холмс та його простакуватий друг доктор Ватсон — житимуть в уяві читачів своїм власним, окремим життям.
Більше ніж століття відділяє нас від тієї доби, коли герої Дойля побачили світ з-під пера письменника, коли захоплені лондонці з нетерпінням чекали нове число журналу «Стренд меґезін», сподіваючись довідатись про нові пригоди невтомного детектива, коли ім’я «Шерлок Холмс» не сходило з уст завсідників славнозвісних лондонських клубів… Але Шерлок Холмс і досі живий. Бо на відому адресу «Бейкер-стрит, 221-б» — за цією адресою тепер розміщений унікальний Музей-квартира Холмса — щороку надходять десятки тисяч листів з усіх кінців світу.
Більше ніж століття відділяє нас і від інших подій. Від рецензій критиків-«естетів», що, читаючи Дойлеві твори, цідили мовби крізь зуби: «Теккерей у труні, напевно, перевернеться від цих оповідань…». Від «компліментів» тогочасних літературних тузів, що поблажливо відводили спадщині письменника місце серед «розважальної» книжкової продукції — десь, мабуть, поряд із «шедеврами» майже забутого нині Едварда Булвер-Літтона, чиї скороспілі романи висміював сам Дойль, чи анонімними історіями про американського «короля детективів» Ната Пінкертона…

Проте час — завжди найсуворіший суддя. Нині вже ніхто не пам’ятає, скажімо, романів Еміля Габоріо (якими зачитувався навіть герой самого Дойля — доктор Ватсон) чи пінкертонівських оповідок, а історії про Шерлока Холмса живуть. Помешкання детектива-аматора на Бейкер-стрит стало таким самим прикметним куточком Лондона, як, скажімо, Гемпстедські ставки — місце, де члени Піквікського клубу, народженого фантазією Чарльза Діккенса, вивчали життя рибки-колючки. Навіть період в історії британської столиці кінця XIX — початку XX століття, з його газовими ліхтарями, кебами, паровим метрополітеном та поодинокими «самохідними екіпажами» — першими автомобілями — перетворився в думках англійців на Лондон Шерлока Холмса…
«Великого серця, великого зросту, великої душі людина», — такими словами охарактеризував Артура Конан Дойля його сучасник, відомий англійський письменник-гуморист Джером Клапка Джером.
А ось інша тогочасна характеристика письменника: «шотландець із народження, ірландець із походження, англієць із виховання». І справді, народився малий Артур 22 травня 1859 року в стародавній столиці Шотландії — Единбурзі, в тому самому Единбурзі, про який городяни кілька століть тому склали дивну приповідку:

Йорк був, Лондон є, Единбургу бути —
Найгучнішу славу з-поміж трьох здобути…

Ці старовинні приповідки, лицарські романи, повір’я й надихали Артура в дитинстві. Батько його, художник-аматор Чарльз Олтемонт Дойль (чи не на пам’ять про батька письменника з’явиться згодом у Шерлока Холмса одне з його прибраних імен — Олтемонт?) служив звичайним конторським клерком. Пізніше в оповіданнях про Шерлока Холмса цей буденний світ лондонських контор, світ службових паперів та рахунків оживе знову — згадаймо «Спілку рудих», «Пригоди клерка», «Морський договір» та інші твори.
Від матері, Мері Фолі, Артур успадкував неперевершений талант оповідача. «Справжня любов до літератури, нахил до творчості… йдуть у мене, я вважаю, від матері», — наголошував пізніше Дойль. Казки та історії дитинства, оповідки про давнину, незвичайні бувальщини — все це потім так само відродиться, заграє новими барвами під пером письменника. Згадаймо, що майже в усіх найвизначніших Дойлевих творах надзвичайно яскравою особою є герой-оповідач. Нед Мелоун із фантастичних романів «Загублений світ» і «Отруєний пояс», хвацький бригадир Жерар із присвячених йому «Подвигів» та «Пригод», нарешті, колишній вояк індійської армії доктор Джон Ватсон — усі вони завдячують своєю появою тій дивовижній здатності захопити, зачарувати слухача, якою володіла Мері Фолі і яку вона передала своєму синові.
Перша яскрава сторінка життєвого шляху майбутнього письменника — початкова школа в Единбурзі. Учитель — «рябий одноокий мерзотник, що нібито зійшов зі сторінок Діккенса». Незмінні різки, принизливі покарання, знайомі нам, скажімо, з творів Івана Франка чи Панаса Мирного. Школа, де будь-яка гра, веселощі, пустощі вважалися «вільнодумством». І ця школа стала для Артура не тільки школою письма та лічби, а й школою мужності. До схилу своїх літ Дойль умів вистояти перед нахабством, жорстокістю, люттю, дати їм гідну відсіч, захистити свою честь і честь рідних, друзів, товаришів. Так само, як це потім робитимуть його герої — вірні друзі Шерлок Холмс і доктор Ватсон…
Далі — єзуїтський коледж Стоніхерст. Та сама сувора атмосфера, тепер позначена ще й церковними рамками. Вибір закладу для навчання сина був невипадковим — родина Дойлів міцно трималася рідних ірландських традицій. «Поки поляк лишався католиком, він лишався й поляком за національністю», — підкреслював наш співвітчизник Борис Антоненко-Давидович. Те саме можна було сказати і про ірландців та шотландців, що ревно оберігали католицькі звичаї в оточенні протестантів-англійців. Проте не католицький катехізис зацікавив тоді в коледжі хлопця. Він захоплено читає твори Томаса Майн Ріда і Вальтера Скотта, студіює історичні праці Томаса Маколея. Часто Артур тішить шкільних товаришів оповідками, переказуючи то історії, почуті від матері, то прочитані книжки, то власні вигадки, і отримує за це перші «гонорари» — кекси та цукерки. «Я завжди наперед умовлявся щодо кексів, — жартував згодом письменник, — що свідчило: мені на роду було написано стати членом Товариства літераторів».
Після успішного закінчення коледжу — подорож до Австрії, де молодий Артур, за рішенням батьків, мав продовжувати духовну освіту. І лише відвідини Парижа й зустріч із двоюрідним дідом, журналістом Мішелем Конаном, змінюють життєву дорогу молодого студента. Ні, не священицька кар’єра, а письменницьке покликання чекає його юного родича, — переконує Артурових батьків Мішель Конан. І ось — нова сторінка в «книзі життя» юнака — медичний факультет Единбурзького університету. Ось воно, коріння інших Дойлевих персонажів — медиків, анатомів, хіміків. Згадаймо знову-таки доктора Тревельяна з оповідання «Постійний пацієнт», доктора Мортімера з повісті «Собака Баскервілів» чи професора Презбері з оповідання «Людина, що рачкує»… Подібні оригінали траплялися студентові-медикові і в житті. Ось, скажімо, професор Вільям Резерфорд, що розпочинав читати лекції ще в коридорі, — саме він, вважають, був прототипом професора Челенджера, незмінного героя Дойлевих фантастичних романів і повістей. А ось інший викладач — доктор Джозеф Белл, чиї вправи з логіки пізніше стали основою Холмсового «методу логічних висновків». Як згадував сам Дойль, доктор Белл розпізнавав фах першої-ліпшої людини з її зовнішніх рис, — так, рибалку він угадував і за риб’ячою лускою на одежі, і за високими чобітьми, і за жуванням тютюну… Чи не так само згодом дивуватиме своїх клієнтів — і, звичайно ж, вірного друга доктора Ватсона — невтомний Шерлок Холмс?
На студентські роки припадають і перші виступи Дойля в літературі. Так, у 1879 році виходять друком його твори — «Американська повість» і оповідання «Таємниця Сесаської долини». На початку 1880-х років нові оповідання публікуються в часописі «Корнхілл меґезін», де свого часу співробітничали Вільям Теккерей і Роберт Льюїс Стівенсон. Перші спроби молодого письменника не пройшли непоміченими, хоча й дістали різні оцінки критиків: дехто вважав їх «ганьбою для Теккерея», а дехто — «гідними пера самого Стівенсона».
1881 року Дойль закінчує університет із ступенем бакалавра медицини. Розпочинаються довгі роки лікарської практики, поєднані з невтомними спробами літературної творчості. Буденщину переривають хіба що поодинокі події, як-от подорож до Західної Африки 1882 року. Змінивши кілька міст і помешкань, лікар Артур Конан Дойль урешті-решт оселяється в Саутсі — приморському містечку поблизу Портсмута. Тут він пише докторську дисертацію, яку захищає в 1885 році, працює над історичним романом «Майка Кларк», циклом оповідань «Таємниці і пригоди»… Там же у 1887 році під його пером народжуються Шерлок Холмс і доктор Джон Ватсон — персонажі повісті «Етюд у багряних тонах».
Далі — нові літературні успіхи: збірка оповідань «Капітан «Полярної зорі», роман «Торговий дім Гердлстон», де традиційний діккенсівський соціальний сюжет поєднується з рисами авантюрних романів, започаткованих в англійському письменстві Чарльзом Рідом і, звичайно ж, Вілкі Коллінзом — автором відомих творів «Місячний камінь» та «Жінка в білому», що стали класикою світової пригодницької літератури. А 1890 року в англо-американському часописі «Ліппінкотс меґезін» з’являється нова повість про Шерлока Холмса — «Знак чотирьох».
«Знак чотирьох» по-справжньому відкрив читачеві нового персонажа, зробив його улюбленцем публіки. Протягом 1892–1893 років майже в кожному числі лондонського часопису «Стренд меґезін» з’являється нове оповідання про Шерлока Холмса. Не забарилися й окремі книжкові видання: у жовтні 1892 року виходить друком збірка «Пригоди Шерлока Холмса», у грудні 1893 — «Спогади про Шерлока Холмса».
Водночас Дойль працює над іншими творами — історичним романом «Білий загін», присвяченим середньовічній добі; фантастичною повістю «Відкриття Рафлза Гоу»; романом «Вигнанці», який він називає «історією двох континентів»… З 1891 року письменник облишив лікарську практику й цілком перейшов до літературної праці. Він багато мандрував, відвідав країни Європи, Сполучені Штати Америки, Єгипет. Із величезним успіхом у Бристолі відбулася вистава нової Дойлевої п’єси «Ватерлоо».
З маловідомого початківця Артур Конан Дойль стає уславленим письменником. Шанувальники захоплено читають його «Торговий дім Гердлстон», «Білий загін», аплодують видатному акторові Генрі Ірвінґу, що здобуває тріумф у «Ватерлоо»… Але все-таки для читачів він залишається насамперед творцем Шерлока Холмса. «Самітник із Бейкер-стрит» стає улюбленим персонажем мільйонів читачів. «Скандал у Богемії», «П’ять помаранчевих зерняток», «Блакитний карбункул», «Строката бинда», «Рейґетська загадка», «Обряд родини Масґрейвів» — пізніше, уже в 1920-х роках, незадовго до смерті, сам Дойль перелічить ці оповідання серед кращих своїх творів.
Проте не всі поділяють читацьке захоплення. «Естети»-рецензенти, як і раніше, вбачають у творах Дойля насамперед прагнення «розважити» читача, забезпечити йому «гострі відчуття». Письменника непокоїть гучна слава його сучасника Генрі Джеймса, визнаного тоді королем «серйозної» літератури. І ось наприкінці 1893 року автор зважується на рішучий крок — вирішує «вбити» Шерлока Холмса, котрий «відвертає» його «від серйозніших речей», як Дойль зізнавався в листі до матері.
У грудні 1893 року на сторінках «Стренд меґезін» друкується «Остання справа Холмса» — розповідь про загибель уславленого детектива в сутичці з «Наполеоном злочинного світу» — підступним професором Моріарті. Переказують, що вже за кілька днів після виходу оповідання друком автор отримав від якоїсь читачки короткий лист, що складався з двох слів: «Ви тварюка». І подібні листи Дойлеві доводилось одержувати впродовж восьми наступних років. Ні блискучі, дотепні «Подвиги бригадира Жерара» — оповідь із часів наполеонівської Франції, ні колоритний, соковитий роман «Родні Стоун», що переносив читача в перші роки XIX століття, — ніщо не могло змусити прихильників Шерлока Холмса забути улюбленого героя.
І нарешті вони дочекалися сподіваного. У 1901 році друг Дойля, забутий нині письменник Флетчер Робінсон, переказав йому дивовижне повір’я про собаку-привида в старовинному маєтку у Дартмурі… З цієї розповіді народилася «Собака Баскервілів», що розпочинається із вдячної авторської присвяти Робінсонові. До 1902 року повість друкується в «Стренд меґезін», а невдовзі виходить і окремою книжкою. Але найголовніше — на її сторінках знов оживає Шерлок Холмс!
А в наступному, 1903, році той самий «Стренд меґезін» друкує оповідання «Порожній будинок» — перший твір майбутньої нової збірки «Повернення Шерлока Холмса». Щирий і простодушний Ватсон, а з ним і читачі дізнались нарешті про дивовижний порятунок славетного детектива від неминучої смерті… І знову, як і в 1893–1894 роках, у кожному числі журналу публікується нова розповідь простака доктора: «Чоловічки в танці», «Пригода в інтернаті», «Чорний Пітер», «Шість Наполеонів», «Друга пляма»… Як і раніше, твори Дойля незмінно ілюструє художник-графік Сідней Пейджет — творець того «канонічного» образу Холмса, який ми пречудово знаємо з сучасних малюнків і кінофільмів.
Змінює початок XX століття і особисте життя письменника. На півдні Африки спалахує англо-бурська війна. Конан Дойль іде на фронт — працює хірургом у польовому шпиталі, пише книжку «Війна в Південній Африці, її сутність і події». В цій книжці він ще вірить (як і більшість англійців, до речі) у «цивілізаторську місію» Британії на африканських землях, оспівує хоробрість молодих вояків. І дістає від королівського уряду нагороду — дворянське звання (відтоді письменника офіційно титулують: «сер Артур Конан Дойль», як це заведено в Англії й понині).
Проте минає вісім років — і Африка стає жертвою нового загарбника. Королівська Бельгія «вичавлює соки» зі своєї колонії Конго. «Великого серця людина», Конан Дойль немовби прозріває — викриває всю потворність європейського «цивілізаторства» в новій книжці «Злочин у Конго». До виступу письменника долучаються голоси сучасників — Джозефа Конрада, Марка Твена. Не забарилися й критики — серед них і Джозеф Редьярд Кіплінґ, чия віра в «цивілізаторську місію» Європи вже тривалий час була непохитною.
А тим часом Дойль створює і нові оповідання, повісті, романи. 1903 року друкуються «Пригоди бригадира Жерара» — продовження історій про хвацького вояка-француза, 1908 — історичний роман «Сер Найджел». Того ж 1908 року, після трирічної перерви, на сторінках «Стренд меґезін» знову з’являється Шерлок Холмс — тепер уже в оповіданні «Пригода в «Бузковій хижі», що згодом відкриє збірку нових детективних творів письменника — «Його останній уклін».
До цієї збірки, виданої в розпал Першої світової війни — 1917 року, — увійшли оповідання, написані переважно в 1910-і роки. Вони помітно відрізняються від попередніх історій про Холмса — сюжети цих творів часто складні, химерні. «Креслення Брюса-Партинґтона», «Червоне коло», «Зникнення леді Френсіс Карфакс», «Нога диявола» — в усіх цих пригодах, за словами все того ж доктора Ватсона, Холмс справді «перевершує самого себе».
У 1914–1915 роках «Стренд меґезін» друкує останню з детективних повістей письменника — «Долина жаху», яка немовби переносить читача в минуле. Ще живий найзапекліший із Холмсових ворогів — професор Моріарті, по допомогу до якого звернулися з-за океану. Та й самі його заокеанські «колеги» — банда «Чистіїв» — сіють жах і неспокій в американському робітничому містечку Вермісі… Проте з’являється тут колега і в самого Холмса — спритний американський детектив Мак-Мердо, чия доля найхимернішим чином стинається з Холмсовою. Його біограф, майстер англійської пригодницької прози XX століття Джон Діксон Карр вважав повість «Долину жахів» одним із найкращих творів Дойля.
З 1912 року в творчості Дойля посилюється науково-фантастичний струмінь. Здійснивши на цьому шляху кілька спроб — згадаймо новелу «Незвичайний експеримент у Кайнпляці» або повість «Відкриття Рафлза Гоу», — Дойль створює не менш химерного й водночас симпатичнішого, ніж Холмс, персонажа — дивака-професора Джорджа Едварда Челенджера. Ось професор знаходить на Землі місце, де досі живі динозаври та пітекантропи, — в романі «Загублений світ». Друг, зоолог Рей Ланкастер, підказує Дойлеві цікаві подробиці для роману — то «велетенську змію у шістдесят футів завдовжки», то чудернацького «звіра, схожого на кроля, а завбільшки з бика»… А ось Челенджер рятує людство від невідомої хвороби — в романі «Отруєний пояс», шукає таємниць у надрах Землі — в повісті «Коли Земля скрикнула»… і навіть звертається до загадок спіритизму — в останньому романі «Країна туманів».
Захоплення спіритизмом, що перетворилось тоді на моду в усій Європі, не обминуло й допитливу Дойлеву душу. Він стає членом лондонської організації окультистів з пишномовною назвою «Орден Золотого Світанку» (до речі, в складі цього «ордену» був інший видатний британський письменник — ірландський поет Вільям Батлер Єйтс), дискутує про можливості «бесід із духами» з теоретиками тогочасних «таємних наук», пише навіть «Історію спіритизму»… Ця сторінка життя письменника є непростою. Можливо, звернення до спіритизму було пов’язане з особистим горем — загинули на війні син, зять і два небожі Дойля, помер від запалення легенів брат Інес.
Проте ні втрата близьких людей, ні захоплення сумнівними «теоріями» не ослаблюють творчого натхнення майстра. 1922 року з’являється його нова книжка «Оповідання про піратів та блакитну воду», 1929 року — фантастичний роман «Маракотова безодня». А з 1921 року в свіжих числах того ж таки «Стренд меґезін» знов розслідує лондонські злочини Шерлок Холмс. Тепер уже розповіді доктора Ватсона (а може, й самого Дойля?) про свого славетного друга позначені гумором, веселою дотепною вигадкою, — згадаймо хоча б оповідання «Троє Ґаррідебів», «Вельможний клієнт», «Пригода в садибі Шоскомб»… У 1927 році останні дванадцять оповідань про Холмса (в передмові до яких автор уже відверто закликав читачів «попрощатися» з улюбленим героєм) виходять окремою збіркою «Архів Шерлока Холмса».
Старий, хворий письменник іще бореться з недугами, навіть здійснює подорожі: на початку 1920-х років — до Австралії, а лише за рік до смерті — до Південної Африки та Норвегії. Подорож до Норвегії стала останньою в житті Конан Дойля; після повернення додому його здоров’я помітно погіршилось. Майстер і досі не здається: «Старий кінь довго тяг важкого воза. Але його добре доглядали. Йому треба тижнів із шість постояти в стайні та ще шість місяців попастися на луці, і він знову рушить у дорогу», — жартував Дойль. Проте вже 1930 року письменника не стало — сімдесят другий рік його життя обірвався в місті Кроуборо… А згодом на будинку, де містилося лондонське помешкання майстра, з’явилася меморіальна дошка з присвятою: «Творцеві Шерлока Холмса».

(библиография и книги автора)

Показаны книги с 1 по 20

01. Алмаз раздора. До и после Шерлока Холмса Читать →

Жанр: Классический детектив Со дня смерти Артура Конан Дойла прошло уже более 80 лет. Но большинство архивов писателя стали доступны исследователям с 2004 года. Найден и опубликован первый роман писателя. Постоянно дополняется и список новых рассказов. В 1982 году известные «дойлеведы» Р.Л. Грин и Дж.М. Гибсон издали сборник «Неизвестный Конан Дойл. Рассказы, не вошедшие в книги» куда включили 33…

02. Берилова діадема Читать →

Жанр: Классический детектив Містеру Александеру Голдеру з банкірського дому «Голдер і Стівенсон» на Треднідл-стрит, залишають в заставу діадему, а вночі банкір виявляє, що його син Артур відламав від неї шматок, але племінниця банкіра Мері стверджує, що Артур не винен… Поліція заарештовує хлопця через брак інших підозрюваних. Александер Голдер звертається по допомогу до Шерлока Холмса. Детектив встановлює, що це дійсно так,…

03. Блакитний карбункул Читать →

Жанр: Классический детектив Вранці, на третій день Різдва – лікар Джон Ватсон приїжджає до Шерлока Холмса привітати того зі святом. А потім Холмс розповідає йому історію, як до нього потрапив старий капелюх і різдвяний гусак, проявивши при цьому свій дедуктивний метод. Здавалося б проста та навіть комічна справа, але як з’ясувалося потім, було скоєне злочин — з готелю…

04. Блідий вояк Читать →

Жанр: Классический детектив На самому початку 1903 року до сищика Шерлока Холмса за допомогою звертається лорд Джеймс М. Додд – англієць, що розшукує свого близького військового приятеля на ім’я Ґодфрі Емсворт. Після поранення Ґодфрі був відправлений до лікарні у Кейптаун, а потім — виїхав до Англії. За весь цей час він написав Додду усього два листи а потім листування несподівано…

05. Будівничий з Норвуда Читать →

Жанр: Классический детектив …До містера Шерлока Холмса завертається чоловік на ім’я Джон Гектор Мак-Фарлейн, — якого у поліції звинувачують у вбивстві будівничого Джонаса Олдейкра із Ловер-Норвуда. При знайомстві з Мак-Фарлейном Холмс дізнається, що він масон, адвокат, неодружений та хворіє на астму. Відразу за Мак-Фарлейном з’являються поліцейські на чолі із інспектором Лестрейдом, які хочуть його допитати. Його підозрюють у вбивстві Олдейкра,…

06. Вельможний клієнт Читать →

Жанр: Классический детектив Восени 1902 року до Шерлока Холмса за слушною порадою звертається сам сер Джеймс Деймрі в якості посередника від неназваного «ясновельможного клієнта». Юна аристократка Вайолет де Мервіль збирається вийти заміж за одного із найнебезпечніших злочинців Європи, — барона Адельберта Ґрюнера. Сер Джеймс просить Холмса не допустити цей шлюб. Холмс зустрічається з Ґрюнером і намагається вмовити його відмовитися від…

07. Встановлення особи Читать →

Жанр: Классический детектив Якось під час бесіди Шерлока Холмса і доктора Ватсона до них заходить якась – міс Мері Сазерленд. Вона живе разом з матір’ю і вітчимом на ім’я Джеймс Віндібенк, не набагато старшого за неї. Усі відсотки зі свого капіталу вона залишає сім’ї, а сама живе листуванням на машинці. Одного разу, коли вітчим їде до Франції, вона була…

08. Ґлорія Скотт Читать →

Жанр: Классический детектив Вранці Холмс показує своєму приятелеві – доктору Ватсону, записку з дивним змістом. На самий перший погляд – вона є безглуздим набором фраз. Однак Холмс повідомляє, що оця записка і стала причиною серцевого удару у міцного літнього чоловіка. Та у відповідь на прохання зацікавленого Ватсона Холмс розповідає йому усі обставини цієї загадкової справи. Ще будучи студентом коледжу,…

09. Горбань Читать →

Жанр: Классический детектив Близько за кілька місяців після одруження Ватсона, до нього приходить Холмс та оповідає йому про своє розслідування загадкової смерті полковника Джеймса Барклея. Кілька днів потому ввечері між полковником і його дружиною Ненсі сталася сварка. За словами покоївки, це подружжя, яке до цього майже не сварилися, дуже голосно лаялися в закритій вітальні, і дружина Барклея кілька разів назвала…

10. Грек-перекладач Читать →

Жанр: Классический детектив …У розмові з Холмсом доктор Ватсон вперше дізнається, що у його друга Шерлока є брат, і його звуть Майкрофт. Шерлок Холмс пропонує своєму другові Ватсону прогулятися у клуб «Діоген», де часто гостює його брат, і познайомитися з ним. По дорозі доктор Ватсон дізнається від Шерлока, що Майкрофт володіє ще кращими здібностями до розплутування загадкових справ і ще краще…

11. Детектив при смерті Читать →

Жанр: Классический детектив Доктор Ватсон дізнається, що його найкращий друг і колега Шерлок Холмс важко хворий. То й він приходить до нього у будинок на Бейкер-стріт, щоб провідати і оглянути хворого. Квартирна господиня, місіс Хадсон розповідає, що Холмс прикутий до ліжка вже три дні і його положення і справді занадто серйозне. При розмові з Холмсом, Ватсон помічає у нього…

12. Долина жаху Читать →

Жанр: Классический детектив Якось Шерлок Холмс отримує шифрований лист від одного з підручних професора Моріарті Порлока, і де той повідомляє, що готується напад на якогось містера Дугласа. Через п’ять хвилин в будинок на Бейкер-стріт заходить інспектор Скотленд-Ярду Макдональд і повідомляє, що містер Дуглас вбитий у власному маєтку. Історія видається Холмсу цікавою і він береться за справу. Після обстеження…

13. Друга пляма Читать →

Жанр: Классический детектив До містера Шерлока Холмса звертаються два державних діяча Великобританії — лорд Белінджер, — прем’єр-міністр і міністр з європейських справ високоповажний Трелоні Гоуп. Було викрадено лист, що зберігався в квартирі Гоупа від європейського монарха до уряду Великобританії, — а опублікування цього різкого та грубого листа може спровокувати війну. І тому прем’єр-міністр просить Холмса докласти максимум…

14. Етюд у багряних тонах Читать →

Жанр: Классический детектив Лондон, 1881-82 р.р. В одному будинку по Бейкер-стрит 221б оселяються два джентльмена — відставний військовий хірург — Джон Ватсон, поранений у битві при Майванді і приватний детектив-консультант на ім’я Шерлок Холмс. Джон Ватсон починає складати «атестат» з Холмса, в якому аналізує глибину його знань в різних науках. Він намагається вивчати характер детектива і той вражає його…

15. Жовте обличчя Читать →

Жанр: Классический детектив Навесні того 1888 року доктор Дж.Ватсон запрошує Шерлока Холмса на прогулянку в парк. Але по поверненню додому на Бейкер-стріт вони дізнаються від хлопчика-лакея, що їх відвідав якийсь дуже нервовий пан, який, почекавши деякий час Холмса залишив їх будинок, пообіцявши незабаром повернутися. Нервовий гість забув у вітальні свою курильну трубку, та й Холмс, користуючись своїм дедуктивним методом, робить кілька…

16. Загадка Торського мосту Читать →

Жанр: Классический детектив До сищика Шерлока Холмса звертається за допомогою відомий золотопромисловець та американський сенатор — Дж. Нейл Ґібсон. Його дружина була застрелена невідомим у парку біля Торського мосту в маєтку Ґібсона. Всі ж наявні докази вказують на винуватість молодої гувернантки, міс Данбер, яка виховує двох дітей Ґібсона, живе в їх будинку. Міс Данбер вважають коханкою Ґібсона яка…

17. Звіздочолий Читать →

Жанр: Классический детектив Шерлока Холмса викликають до Девонширу – розслідувати зникнення жеребця по кличці Звіздочолий і також вбивство тренера Джона Стрекера. Під час тривалої залізничного подорожі Холмс розповідає Ватсону передісторію цієї загадкової справи. Кілька днів тому пізно ввечері в стайню, де містився Звіздочолий, потрапляє якийсь собі Фіцрой Сімпсон, який працює букмекером на кінських перегонах. Його розпитування про жеребця викликають…

18. Знак чотирьох Читать →

Жанр: Классический детектив 1888 рік. До Шерлока Холмсу звертається молода дівчина, – Мері Морстен, яка просить у знаного детектива допомогти в розгадці таємниці: ось уже шість років раз на рік міс Морстен отримує анонімну посилку з цінною та чудовою перлиною… Також дівчина просить знайти її батька, який зник десять років тому. Взявшись за розслідування справи, Холмс і Ватсон з’ясовують,…

19. Зниклий регбіст Читать →

Жанр: Классический детектив До сищика Шерлока Холмса, за рекомендацією інспектора Стенлі Гопкінса, звертається містер Сиріл Овертон, капітан команди регбі Кембриджського університету та він просить розшукати такого собі Ґодфрі Стонтона, кращого регбіста команди. Напередодні ввечері, отримавши від незнайомого і сивобородого чоловіка якогось листа, Ґодфрі Стонтон страшно схвилювався, та й невдовзі зник в невідомому напрямку разом з цим чоловіком. Почавши розслідування з…

20. Зникнення леді Френсіс Карфакс Читать →

Жанр: Классический детектив Влітку до Шерлока Холмса за допомогою звертається дуже стара гувернантка самотньої і знатної пані леді Френсіс Карфакс. Кілька тижнів тому вона раптово виїхала з готелю в Лозанні, і більше від неї не має жодних звісток. Холмс пропонує Ватсону самому провести розслідування, тому що в даний час він нібито ніяк не може залишити Лондон. Ватсон виїжджає в Лозанну, а…